Тополі. тополі високі, тінисті,
Рядочками стали обабіч доріг.
В них сонечко грає промінням у листі,
І вітер спиняє шаленій свій біг
Приспів
Ой,тополі, тополі, то зелені, то голі,
В синім небі над вами линуть хмари поволі,
Ой,тополі, тополі, ви на вічнім приколі,
І не в змозі розраять людські сумніві й болі.
Тополі, тополі розкинули шати,
До вас я свої сподівання несу,
Бо можу, тополі, лиш вам розказати
Чому так ятрить моє серденько сум.
Приспів
Ой, тополі. тополі,то зелені, то голі.
В синім небі над вами линуть хмари поволі,
Ой, тополі, тополі. ви на вічнім приколі,
І не в змозі розраять людські сумніви й болі.
Дороги, дороги, надії, чекання,
Та часом життя зводить їх нанівець
Тополі ви бачили горе прощання,
І радість від зустрічі рідних сердець.
Ой. тополі, тополі, то зелені. то голі,
В синім небі над вами линуть хмари поволі.
Ой, тополі, тополі, ви на вічнім приколі.
І не в змозі розраять людські сумніви й болі.
Микола Токарь
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 8579 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Есть женщины - Дудка Надежда Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святаго Духа, и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между женами, и благословен плод чрева Твоего! И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне? Ибо когда голос приветствия Твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем. И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.
И сказала Мария: величит душа Моя Господа, и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моем, что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды; что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его; и милость Его в роды родов к боящимся Его; явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их; низложил сильных с престолов, и вознес смиренных; алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем; воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость, как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.
Лук.1гл
Поэзия : Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
