Став мені хтось докучать дзвоном телефонним,
А розмови приправлять ще й слівцем солоним.
Рано вранці, коли вдень, навіть опівночі.
Верзе втрубку матюки голосок жіночий.
По мужицькому вона дуже вправно криє
Так, що білий телефон, в мене, червоніє
Уже року півтори отакі розваги,
Мабуть вивести мене хоче з рівноваги.
Каже мені:-«Я твоя подруга амурна»
« Ой! А мова чом така не літературна?»
На сумління, зрозумів,годі завважати,
Щоб не слухать її слів , їй почав співати.
Про червоний сарафан, І про хризантеми,
Я їй широко розкрив ці музичні теми,
Із эстради та кіно, і пісні народні,
Поп і диско, взагалі усі співи модні.
Дві години, десь, отак, тенором та басом,
Вона мене-матюком, я її- романсом.
Розлютилася, кричить... не нервуй голубко;
Пригадала чиюсь мать та й кинула трубку.
Як би поруч з нею був, мабуть стала б биться:
«Я їй дав такий концерт! Чого вона злиться?
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 8809 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Где вы,Мои сыны? - Сергей Каухер(Хоронжа) Первую половину этого послания Господь вложил в моё сердце, когда
я посмотрел на небо,ехав из больницы(у жены тяжёлая лицевая травма)
Красота неба меня очаровала.Около 2часов ночи я стал записывать
первую часть послания но Дух Святой вложил и вторую,08.11.2010г.
